Психологія Self-менеджмент

Чому для нас так важливі ЛАЙКИ чи ДИЗЛАЙКИ? Зворотний зв’язок: чому, інколи, так боляче?

04.04.2019 1098 0

Зворотний зв’язок — це будь-яка інформація, яку ми дізнаємося про себе від інших людей. Лайки та дизлайки у Фейсбуці, атестація на роботі, критичне зауваження або вдячний погляд — усе це зворотний зв’язок. Це відгук оточуючих на наші дії.


Отримувати зворотний зв’язок — це непросте випробування. Колега зауважує: «Тобі варто доопрацювати цей звіт», а у вас до кінця дня зіпсовано настрій: «Та чи знаєш ти, скільки зусиль мені довелося докласти? Хто б інший казав!»

Чому ж отримувати зворотний зв’язок так непросто?

Причина перша — ми всі прагнемо визнання

У реальному житті майже будь-який зворотний зв’язок містить елемент оцінювання. (Навіть якщо вам надали схвальний відгук, вас однаково оцінили, хоч і позитивно.) Але ми всі маємо базову потребу в безумовному прийнятті. Ми хочемо, щоб нас любили, поважали, приймали такими, якими ми є. Негативний зворотний зв’язок немов сигналізує: «Ти не такий як слід. Ти маєш змінитися!»

Причина друга — душевні рани

Дотик до незагоєної рани спричинює біль. Якщо зворотний зв’язок випадково зачіпає наболіле, нагадує про болісні переживання минулого, то навіть незначний коментар може стати нестерпним. Людина, яка виросла в атмосфері тотального батьківського контролю і порушення особистісних меж, здатна несподівано вибухнути від невинного запитання «Може, тобі вже час прибрати на столі?»

Причина третя — самоідентифікація

Це, мабуть, головна причина, з якої зворотний зв’язок може виявитися таким болісним. Самоідентифікація — це певний образ себе, образ «Я». Це наші судження про себе, свої цінності та місце у світі. «На цьому я добре розуміюся…», «У мене красивий ніс», «Я завжди кажу правду…» Але думка оточуючих може суперечити нашим уявленням про власну персону або підтверджувати найгірші побоювання щодо себе. І тоді «картина світу» змінюється. Ви впевнені, що добре виховуєте дитину, а вчителька запевняє, що вона має проблеми з дисципліною… Ви вважаєте себе незамінними працівником, але підвищення пропонують не вам …

Критичний зворотний зв’язок б’є по самооцінці та руйнує нашу «легенду» про самих себе. «Якщо я НЕ хороша матір, то ХТО я? Мені відмовили у новій посаді, отже, я НЕ здібний? Чи можу я тепер поважати себе?» Щоб захиститися від цього нового знання про себе, ми або нехтуємо зворотним зв’язком («Не варто дослухатися до думки таких некомпетентних людей!») або переходимо у наступ («Якщо би ВИ були більш організованими, мені би не довелося підвищувати голос!»). Тепер ми у безпеці, отже, нашому уявленню про себе ніщо не загрожує.

Так, отримувати невтішні відгуки неприємно. У відповідь ми сердимося, ображаємося, страждаємо… Але сприймаючи зворотний зв’язок лише як загрозу своєму «Я», ми позбавляємо себе найменшого шансу на розвиток і позитивні зміни.

Поділитися в Viber Залишити свій відгук