---

На відміну від «Словника староукраїнської мови ХІV–ХV ст.», у «Словнику української мови» Б. Грінченка, крім слова любов, знаходимо і слово кохання. Воно має три значення: 1) любовна пристрасть; 2) улюблений предмет, коханий/кохана; 3) виховання дітей, вирощування тварин, рослин.

---

Звісно, кохання є проявом більш глибокого, емоційно-чуттєвого зв’язку. Не випадково окремі перекладачі навіть  вбачають зв’язок між словом кохати і німецьким kochen— «кипіти». Як на мене, сенс у цьому є, адже справжнє кохання починається із закоханості, що й породжує пристрасть, вибух емоцій, феєрверк почуттів.

Утім, основне значення дієслова кохати — відчувати сердечну прихильність до особи протилежної статі. Наприклад:

• Так ніхто не кохав,
  через тисячу літ
  лиш приходить подібне кохання
  (В. Сосюра).

Або, скажімо, у М. Вінграновського:

• Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, —
  Початок і кінець твій загубився...

---

До речі, не менш важливо в такій інтимній темі не помилитися із наголошуванням, адже
КохАна — то жінка, яку кохають,
а кОхана — то жінка, яку чоловік настільки любить, що аж занадто балує, пестить.

---

І як тут не згадати про те, що слова кохати і розкіш (за словником М. Фасмера) однокореневі?
Хоча первинне значення давнього кореня кох- пов’язане із давньоруським дієсловом «коснуться/касаться», тобто «гладити», що пізніше набуло таких значеннєвих відтінків:
викохувати — вирощувати, виплекувати, випещувати, пестити, плекати, ростити, (дітей) виховувати (за С. Караванським).

Тож і маємо:

• Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїздів — десь у гості, на базари і таке інше (Григорій Тютюнник).
• А Орися була вже не дитина, вирівнялась і викохалась, як біла тополя в леваді (П. Куліш).
• Викохана до десяти літ. як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Панас Мирний).

І ще один важливий значеннєвий нюанс: дієслово кохатися свідчить передовсім про наявність інтимних, фізичних стосунків.
Пригадаймо Дару Корній: «Ні, ми не просто переспали. Ми кохалися. А кохатися можна тільки з тим, кого кохаєш!»
Щоправда, на фізичних стосунках лише протягом останніх десятиліть почали акцентувати, тож аж ніяк не основне з можливих застосувань слова кохання.
Раніше слово кохати й похідні від нього вживали ширше. Скажімо, у М. Грушевського ми дізнаємося, що наші предки кохалися в бджільництві. Але ж це не означає, що вони кохались посеред пасіки.

Тому маємо ще одне значення цього слова: кохатися в чомусь — знатися на якійсь справі, доглядати, вирощувати, переносно — плекати мрію, думку:

• Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок).
• Я вже більш трьох років викохую у своїм розумі думку про те, щоб вернутись у рідне село (М. Кропивницький).

Як бачимо, можна кохатися і у вирощуванні квітів, і у малюванні картин і навіть…
у виконанні пісень: Шевченко мав добрий голос і кохався в піснях, яких знав без ліку.

«ЛЮБОВ» і «КОХАННЯ», або «ЛЮБОВ» чи  «КОХАННЯ». Частина перша

Автор: О. М. Журенко, літературний редактор ВГ "Основа", кандидат філологічних наук