Звернення до підлітків від молодого вчителя, який втомився переконувати у важливості свого предмета

Цей лист – це скоріше крик душі, ніж звернення. Але він однаково корисним і дітям, і дорослим.

"Дорогі підлітки, ви любите школу? Хоча ні, заждіть! Напевно, ви вважаєте її прикрою необхідністю, з якою доводиться миритися. Ви з великим задоволенням посидьте в соцмережах, погортаєте пабліки і подивітеся черговий серіал. Звичайно, ви також можете зайнятися чимось корисним, аби це не було пов’язане зі школою.

Мабуть, ви вважаєте вчителів надміру прискіпливими і не завжди справедливими. Багатьом з вас хотілося б “поставити їх на місце”, щоб затвердити свою правоту.

Відкрию тємницю: вчителі й так часто в собі сумніваються. Ви не повірите, їх сильно турбує запитання, яку поставити оцінку, як об’єктивно оцінити знання учня і в той же час мотивувати його бути кращим. Учитель переживає, наскільки добре ви здаєте пройдений матеріал, чи подобаються вам уроки, чи цікаво вам і як ви ладнаєте з однолітками.

Якщо ви звернетеся з ввічливим запитанням, як вам виправити оцінку або показати, що ви знаєте предмет, учитель з вдячністю допоможе вам і поставить більш високий бал. Його тішить, коли учні отримують задоволення від навчання.

Але ви, звичайно, тут не для того, щоб розважати вчителів, та й звідки взятися задоволенню? Адже навчання – це смертельна нудьга.

Тоді не дивуйтеся, що багато дорослих людей готові викладати кругленьку суму за навчання. Вони відвідують семінари та лекції, оплачують стажування і жадібно поглинають знання. Вони радіють можливості посидіти за партою замість роботи! І починають відчайдушно нудьгувати за шкільними роками, коли все, що від них вимагалося – добре вчитися. Їм не треба було робити "суспільні блага" і піклуватися про побут. Ловіть момент, дорогі підлітки, ловіть момент!

Ніколи після школи ви більше не будете дізнаватися стільки нового!

Подивіться на школу не як на каторгу, а як на одне з найчудовіших місцин. Під час навчання у школі я вважала тангенси й інтеграли, правила української мови, завдання з фізики і закон Авогадро чимось буденним і нудним. Я мріяла, що коли виросту, буду дізнаватися більше і більше нового. Але все вийшло абсолютно навпаки.

Все, що ви знаєте, поступово вивітрюється з голови, і ваша ерудованість падає вниз. Так що дуже часто найрозумнішою людина буває в момент отримання атестата. А тепер задумайтесь. Якщо це так, чи задоволені ви вашим "найрозумнішим станом"? Гарна новина: чим розумніші ви зараз, тим більше шансів у вас продовжувати розумнішати – просто тому, що ви знаєте ЯК. Наш мозок створений для отримання нових знань.

Ви не повірите, але можливість вчитися – це одне з найбільших доступних задоволень. І ті речі, які ми звикли приймати за розваги, набагато нудніші. Можливо, ви більше ніколи не стикнеться з наукою настільки тісно!

Так, шкільна програма не може вам дати всі знання в світі, але вона зробить вас значно розумнішими, освіченішими і грамотнішими за більшість ваших однолітків минулого і позаминулого століть. Університет же допоможе вам поглибити знання і навички. Але вже в тій сфері, яка вам дійсно цікава.

Якщо ви виберете професію юриста, економіста чи політолога, то школа залишиться єдиним місцем, де у вас буде можливість попрацювати з мікроскопами, зробити хімічні досліди або поекспериментувати зі складанням електроланок. Так, зараз в ваших очах це виглядає рутиною, але коли ви станете дорослим паном або панею, вони назавжди кануть в світ науки і будуть нескінченно далекі від вас.

А за партою ви до неї (до науки) торкаєтеся, ви у країнах-кандидатах, отримуючи прекрасну можливість трохи розібратися в наукових тонкощах. Можливо, ви займетеся наукою всерйоз. Тоді постарайтеся належно оцінити уроки літератури й історії. У нашій країні мало людей по-справжньому знають історію, а це – катастрофа особистості. При такому стані речей одного разу дорослі перестануть розуміти, в якому світі живуть і що його таким зробило.

Література? О, якщо ви відчуєте смак класичної літератури, то раз і назавжди навчитеся відрізняти гарні книги від поганих. Можливо, що більше ніколи вашою думкою не будуть так цікавитися, як в школі.

Те, що ми читаємо, формує наші думки. Ви вільні вибирати, подобається вам думати художнім стилем або його коротким змістом. Ось учитель запитує у вас: “Чи варто прислухатися до почуттів або розуму? Чи заважає різниця характерів дружбі?” Ви, самі того не підозрюючи, вчитеся відповідати на питання, на які не кожен дорослий дасть відповідь.

Три "Не":

1. Не вішайте на себе ярлик "технаря" або "гуманітарія". В загальноосвітній школі не дають вузькоспеціальної освіти. Знання тут виконують загальнокультурну функцію, щоб в майбутньому ви змогли стати всебічно розвиненою людиною.

2. Будь ласка, не списуйте. Учитель завжди бачить, чи робили ви роботу самі. Навіть якщо не скаже вам про це. Іноді й ми, педагоги, втомлюємося боротися за вас.

3. Не бійтеся поганих оцінок за помилки. Вони набагато краще п’ятірок за списані завдання.

Ми можемо злитися, впадати у відчай, сваритися, але ми не зможемо навчити вас вчитися, якщо ви не підете нам назустріч…”

Матеріали взято з сайту: http://www.tutkatamka.com.ua/