5 причин, через які учні ненавидять своїх учителів

Усі вчителі прагнуть, щоб учні любили й поважали їх. Прочитайте цей текст, аби дізнатися, яким чином ви провокуєте негативне ставлення до себе.

Учителі ставлять одне питання: «Чому мої учні мене не люблять?» Привітний і добрий педагог, який поважає своїх учнів, має отримувати те саме натомість. Але виявляється, не все так просто. Дуже часто, маючи навіть найясніші спонукання й щиру любов у серці, ми отримуємо зовсім не те, на що очікуємо. Обнадіює те, що здебільшого цю ситуацію можна виправити: повагу й визнання учнів можна повернути, а ваш авторитет підвищити. Усе залежить від рішень, ухвалених нами як учителями, які сприяють або підвищенню, або втраті поваги нашихучнів.

Розгляньмо кілька найпоширеніших причин, через які учні можуть відчувати  до вас ворожість.

Клас вам непідконтрольний.

Уявіть, що ви знаходитеся на семінарі, який проводить шановний професор. Вам цікаво послухати те, про що він розповідає, але один зі слухачів постійно перебиває його, рештуі зокрема вас, а професор не намагається його зупинити. В аудиторії стає шумно, тому почути потрібну інформацію просто неможливо. Із часом ви роздратовані. Йдете із семінару розчарованою через те, що не здобули інформацію в потрібному обсязі, а авторитет професора, не здатного зробити зауваження безтактному слухачеві, назавжди втрачений.

Те саме відчувають і ваші учні, коли ви не можете налагодити дисципліну в класі. Спробуйте, крім вашої любові до дітей, використовувати ще й логікуз холодним розумом. Подивіться на себе з боку, зважте на тон і характер спілкування з дітьми, уявіть кожного хулігана окремо та спробуйте виробити план дій, який буде ефективним стосовно кожного з них.

Ви не чуєтесвоїх учнів.

Під час занять учням доводиться слухати вас і те, чого ви їх навчаєте. Ви вимагаєте від них уважності й посидючості. А чи слухаєте ви їх? Чи даєте можливість говорити? Якщо на ваших уроках звучить здебільшого лише ваш голос, спробуйте застосувати кілька прийомів, що допоможуть вашим учням відчути, що їх теж слухають і, найголовніше, чують:

  • обговорюйте яку-небудь тему спільно зі своїми учнями хоча б разна тиждень. Іноді можна навіть проводити експериментальні уроки, протягом яких говоритимуть тільки діти (ураховуючи, звісно ж, певний порядок цієї розмови);
  • протягом року просітьучнів заповнювати анкети, відповіді в яких допоможуть вам зрозуміти, які саме із-поміж застосованих вами методів працюють, а які — ні. Повідомляйте про свої висновки учням, обговорюйте їх і моменти, що цікавлять вас. Нехай робота над вашими взаєминами буде колективною, а бесіди довірчими;
  • якщо ви вчитель словесності, то спробуйте застосувати такий цікавий прийом: заведіть «класний журнал», у якому учні щодня могли би писати невеликі замітки на всілякі теми, наприклад про те, що їх хвилює, що їм подобається на ваших уроках, який у них сьогодні настрій і т. ін. Давайте їм на полях короткі відповіді (наприклад: «Так, іноді я теж люблю дощову погоду»). Це допоможе вам налагодити довірчі стосунки й міцний зв’язок із вашими учнями.

Вам слід переглянути свої пріоритети.

Дуже часто трапляється так, що вчитель бачить себе в ролі керівника, у поганому значенні цього слова. Він очікує на загальневизнання, відчуває свою перевагуй усіляко виявляє це своєю поведінкою, іноді навіть не усвідомлюючи цього. Поведінка вчителя, порівняно з учинками самозакоханого директора, безрезультатна. В обох випадках підлеглі недолюблюють свого керівника. Подивіться на себе з іншого боку. Можливо, варто зробити ставку на довірчі, партнерські взаємини?

Не потрібно боятися здатися дурним.

Не бійтеся, наприклад, перепросити в учнів за те, що протягом минулого четверга ви перебували в поганому настроїй нагримали на них без причини. Не бійтеся виглядати дурним або слабким, адже ви теж людина. Учні дуже уважні до ваших слабкостей. Якщо ви визнаєте ваше «поразку» і весело посмієтеся над нею разом із класом, то це гарантовано підвищить ваш авторитет поміж учнів. Якщо ж ні, то ви набудете стійкої репутації диктатора.

Ви забули про «золоте правило».

Усім знайоме твердження про те, що до оточуючих потрібно ставитисятак, як хочеш, аби ставилися до тебе. Те саме стосуєтьсяй викладання. Напевно,ви відчували роздратування стосовно вчителів, з якими ви зустрічалися протягом життя. Переконайтеся, що ви не повторюєте їхніх помилок. Прислухайтеся до себе й дотримуйте простого правила: навчайте так, як прагнете, щоб навчали вас, даруйте невеликий шматочок вашої душі з кожним новим уроком.

Вам слово!

Яка із-поміж зазначених причин стала особисто для вас відкриттям? Поділіться з нами коментарями.