Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Родина. Рід

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів з поняттями: «рід», «родина», «родовід», «родинні відносини», «сімейні реліквії»; продовжувати формувати в дітей уявлення про сім’ю як спільноту рідних людей, про приналежність кожного учня до певної сім’ї;
  • розвивальна: розвивати логічне мислення; збагачувати словниковий запас через виконання випереджальних завдань; розширювати кругозір; формувати в дітей уявлення про сім’ю як спільноту рідних людей;
  • виховна: виховувати ціннісне ставлення до родини, роду, родоводу, сімейних традицій, гордості за свою сім’ю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійні засоби, малюнки, кольорові олівці, смайлики, малюнки родовідного дерева, фотографії, рушники, тлумачний словник.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель. Прослухайте пісню Н. Яремчука. Поміркуйте, як вона пов’язана з темою нашого уроку. (Звучить пісня Н. Яремчука «Родина».)

Вправа «Малюнкове вітання»

Учитель прикріплює на дошці смайлик «Радість» — побажання учням гарного настрою, легкого засвоєння теми, удачі та впевненості. Просить учнів продемонструвати свій настрій за допомогою смайликів.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда

  • Які основні теми розглядає «Українознавство»?
  • Для чого потрібно знати культуру, звичаї, традиції свого народу?
  • Кого зі збирачів народних скарбів ви знаєте?

Прийом «Хвилинка творчості»

Прослуховування віршів, легенд, загадок про Україну, розгляд проектів «Україна в моєму серці».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Притча

Якось йшов по дорозі мудрець, милувався красою світу і радів життю. Раптом помітив він нещасну людину, що згорбилась під непосильної ноші.

— Навіщо ти прирікаєш себе на такі страждання? — запитав мудрець.

— Я страждаю для щастя своїх дітей та онуків, — відповів чоловік. Мій прадід все життя страждав для щастя діда, дід страждав для щастя мого батька, батько страждав для мого щастя, і я буду страждати все своє життя, тільки, щоб мої діти й онуки стали щасливими.

— А чи був хоч хтось щасливий у твоїй родині? — запитав мудрець.

— Ні, але мої діти й онуки обов’язково будуть щасливі! — відповів нещасний чоловік.

— Неграмотний не навчить читати, а кріт не зможе виховати орла! — сказав мудрець. — Навчися спочатку сам бути щасливим, тоді й зрозумієш, як зробити щасливими своїх дітей та онуків! А яка ваша думка?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Родина

Розповідь учителя з елементами бесіди

Родина, сім’я… такі знайомі нам слова.

  • Що ж таке родина?
  • Хто входить до її складу?

 

ВІРШ Н. ЧЕРЕМИС «ЩО ТАКЕ СІМ’Я»

Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя —

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий,

Він — господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабуся у пошані —

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати —

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.

 

Так, сім’я — це група людей, яка складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом.

Скажіть, зі скількох членів складається ваша сім’я?

Прийом «Прислівникове мереживо»

Читання учнями прислів’їв про родину, дібрані вдома самостійно.

Розповідь учителя з елементами бесіди

  • Родина — найголовніше в житті для кожного з нас.
  • Без родини не уявляли і не уявляють українці повноцінного справжнього життя. Вона для них все — це і рідня, і рідний дім, але насамперед — сім’я (родина).
  • Родина — найголовніше в житті для кожного з нас. Саме тут ми вчимося любові, відповідальності, доброті.

Родина — це не тільки люди, що проживають під одним дахом. Це єдність рідних людей, які представляють покоління — від старшого до наймолодшого члена сім’ї. Це пристань, де на нас завжди чекають, люблять, підтримають. У тлумачному словнику значення слова родина трактовано так: «Родина — соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, їхніх дітей та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей». Родинна злагода і любов — це основа міцної сім’ї. Яка ж вона, українська родина? На чому вона трималася і продовжує триматися? Прослухаємо інформацію учнів.

Випереджувальне завдання учнів

1-й учень. Сім’я — продовження роду, але водночас це і оселя, і двір, і господарство. Недаремно в давнину великі родини називалися «дворищами». Головна турбота про все лежала на плечах чоловіка. Голову сім’ї відзначали самостійність, відповідальність, твердість. Сором для нього — бути боржником, ледарем. Були такі правила: люльки та жінки не позичай, коня не бий, вчи жінку без дітей, а дітей — без людей.

2-й учень. Кожний член української родини мав свої обов’язки. Чоловік у домі — голова, а жінка — душа. Без хазяїна двір плаче, а без господині — хата. У справжньої господині в домі повинно бути, як у віночку: хліб випечений, як сонце, сама сидить, як квіточка. Вона стежила за порядком, дбала про дітей. Жінка була повноправною господинею у своїй оселі.

3-й учень. Старі люди приносили чималу користь у господарстві. Дід потихеньку порався у дворі, виганяв на пасовисько худобу. Навіть якщо не злазив з печі, від нього можна було почути: «Слухай старих людей, то чужого розуму наберешся й свого не загубиш».

4-й учень. Бабусею теж дорожили. І в городі сапала, і за худобою доглядала, і заготівлею на зиму займалася, а в гарячу пору взагалі все домашнє господарство лягало на її плечі. Бабуся була охоронцем сімейних традицій, вихователькою для онуків, передавала досвід.

Прийом «Хвилинка творчості»

КАЗКА В. СУХОМЛИНСЬКОГО «СЬОМА ДОЧКА»

Було в матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина. А син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю.

— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.

— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п’ята.

— Я виглядала тебе, як вишневий садочок виглядає соловейка, — сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй в мисці теплої води — помити ноги.

 

Обговорення

А як ви, діти, думаєте, хто більше скучив за мамою?

Прийом «Обери позицію»

Учні об’єднуються у дві групи, одна з яких називає слова та словосполучення, пов’язані зі щасливою родиною, а друга — з нещасливою.

Рід

Розповідь учителя з елементами бесіди

Чи знаєте ви, що означають слова рідня, рід?

З роду в рід життя кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Дідусь, бабуся, тітка, дядько, їхні діти

для тебе — рідня (рід).

Рід — це одне чи ряд поколінь, які пішли від одного предка: рід по маминій лінії, рід по батьковій лінії.

Рід — група осіб, кровно пов’язаних між собою, що виводять своє походження від одного предка. Наші предки уявляли життя людей на землі, як велетенське дерево Роду.

Коріння — це прадіди і прабабусі. Стовбур — це дідусі й бабусі, гілки — тато й мама, діти — зелені листочки. У корінні дерева — сік землі, в корінні родового дерева — пам’ять роду. Людина без пам’яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду — як листок, відірваний від дерева. Якого вітер може занести дуже далеко. У родоводі — не лише історія родини, а й історія народу. Кожний має свій рід.

Прийом «Творча лабораторія»

Використовуючи сімейні фотографії, змоделювати дерево роду. Заготовки родовідного дерева є в кожного учня на парті, а один з учнів за допомогою вчителя моделює дерево роду на дошці.

Гра «Хто найголовніший?»

Учитель пропонує учням назвати членів своєї родини і сказати: хто чим займається у сім’ї. Діти називають, хто найголовніший у сім’ї та чому вони так уважають. Наприкінці гри слід визначити, що головні у світі всі — і діти, і дорослі.

Рідня

Розповідь учителя з елементами бесіди

Чи є у вас рідня? Хто до неї належить?

  • Рідня — чиїсь родичі близькі або далекі.
  • Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Іван Нечуй-Левицький).
  • Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах).
  • Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський).
  • Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім’ї (Михайло Стельмах).
  • Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар)
  • Чи збігається ваша точка зору на поняття «рідня» з точкою зору авторів?

Сімейні реліквії

Бесіда

  • Чи є у вас сімейні традиції?
  • Які свята у вашій сім’ї є найулюбленішими?
  • Чи святкуєте ви дні народження?
  • Кого з рідних запрошуєте на сімейні свята?
  • Що даруєте одне одному?
  • Хто знає, що означає слово реліквія?

Розповідь учителя з елементами бесіди

Реліквія — це все, що переходить до дітей і онуків на згадку про батьків. Реліквія (від лат. relinquere — «залишатися») — шанована річ, яку свято зберігають, пов’язану з історичними або релігійними подіями минулого.

Які ще родинні реліквії вам відомі?

Реліквії бувають історичними (бойові прапори, рукописи і стародавні манускрипти, регалії влади, державні печатки), релігійними (мощі святих), сімейними (документи, предмети, що належать родині або роду і передаються у спадок з покоління в покоління).

Сімейна реліквія дорога за спогадами річ, залишена у спадок нащадкам рідними людьми. Вона — своєрідне обличчя сім’ї або цілого роду. Реліквією може бути будь-який предмет — від звичайної фотографії до коштовного каменю. Головне, що ним користувалися, дбаючи та оберігаючи, кілька поколінь однієї родини. І зовсім немає значення при цьому, якою є реальна вартість реліквії — дорогий коштовний перстень чи простеньке люстерко або вицвіла від часу світлина прапрабабусі чи дідуся. Важливо, що ці речі немовби розмовляють, розповідаючи нам про історії свого роду. Зберігати сімейні реліквії — гарна традиція.

З роду в рід споконвіку передавались і передаються обереги в кожній сім’ї. Це старовинні рушники, фото, хустки, обереги, прикраси, речі домашнього вжитку. В Україні на щастя прийнято дарувати рушник. У кожний рушник укладена праця наших пращурів. Рушники передавали від покоління до покоління як сімейну реліквію. Реліквія… пам’ятка… святиня… оберіг. У кожного з нас є речі, які є дорогими і цінними, сповненні енергією любові, ніжності, тепла. Коли беремо їх до рук, серце вмить наповнюється невимушеною теплотою, на обличчі з’являється посмішка, в очах горить іскра спогадів…

Прийом «Хвилинка творчості»

МАМИНА ЛАДАНКА

Був червень місяць, і вже літо вступило у свої права.

Земля, укрита зеленню, вже зацвіла барвистими квітками.

І на оцю красу вже лапу занесла війна.

Усі, хто міг тримати зброю,

Ішли на фронт, щоб землю рідну боронить.

І на вокзал привела мати сина, він щойно школу закінчив.

Як важко посилать дитину туди, де бій, вогонь і дим.

Обняла, пригорнула до грудей, поцілувала та перехрестила

І ладанку свою на шию хлопцю почепила,

Щоб Бог беріг його у бою.

Син воював, а мати все чекала, листи його до серця пригортала,

І тихо плакала, втираючи сльозу.

І п’ята вже прийшла весна, солдати наші ворога розбили,

І на Рейхстазі прапор наш червоний почепили,

Який пройшов із ними всю війну.

І повертатись стали в ріднії міста,

Відбудувати те, що вороги побили.

Щодня ходила мати зустрічати сина.

Ну, а зустрівши, не впізнала, не змогла,

Бо поряд став чужий мужчина:

Волося сиве, шрам на все лице.

І тихо мовив: «Мамо, я живий.

Мене від куль та Ваша ладанка прикрила.

Людмила Новицька

Арт-терапія «Реліквія моєї родини»

Учні розповідають про свої домашні обереги і замальовують свої родинні реліквії. Створення творчого спільного колажу на дошці із малюнків учнів.

Сімейний календар

Бесіда

  • Чи знаєте, коли дні народження у ваших рідних?
  • Які свята у ваших сім’ях найулюбленіші?

Демонстрування відеофрагменту «Сімейний календар»

Розповідь учителя з елементами бесіди

Є сім’ї, які ведуть свій сімейний календар. У ньому записують всі радісні та сумні події в житті кожного члена сім’ї. Народилася дитина — зроблено про це запис. Потім записують день її хрещення, відмічають, коли вона пішла у школу, коли закінчила її, коли одружилась…

Чи є у вас сімейний календар?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Асоціації»

Скласти асоціації до поняття «родина».

Рефлексія

  • Що ви хотіли б побажати своїм рідним?
  • Якими повинні бути сини та доньки?

Учитель. Запам’ятайте слова В. Сухомлинського: «Бути хорошою людиною, принести щастя матері і батькові, не допускати, щоб старість їхня стала горем, — нехай все це стане бажанням всього вашого життя».

Прийом «Малюнкове спілкування»

Мені було дуже приємно попрацювати з вами і, думаю, вам теж було цікаво. Пропоную учням обрати смайлик серед запропонованих (на партах у кожного по три смайлики), щоб продемонструвати свій настрій і враження від уроку.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Підібрати легенди, афоризми, пісні про рід, родину, сімейні реліквії (за вибором).
  • Намалювати емблему «Моя родина» або «Мій рід».